«За три роки своєї роботи табір став справжньою домівкою для тих, хто приїхав до Харкова в пошуках кращої долі. Мешканці «Ромашки» жартома називали табір маленьким селом.
Приховати щось від когось було складно, новини розлітались швидко. Свята зустрічали усі разом, навіть весілля встигли відсвяткувати. Але необхідність розселення люди підтримують, кажуть, це стане для них додатковим стимулом, адже вертатися на окуповані території переселенці не збираються. В їх планах — почати нове життя та виховувати дітей у рідній державі.
Ось тільки невирішеною поки залишається ще одна «хвостата» проблема — куди подіти декілька десятків чотирилапих друзів, яких прихистили родини переселенців. В нове орендоване житло з котами не завжди пускають, тому домівку шукають й братам меншим.»
Собственно, пересказ истории от 28 февраля. Только фотографий побольше.
Пятихатки. Харьков. Украина. 